Встановлено особливості зміни гідрогеологічних умов під час закриття групи вугільних шахт та геомеханічних процесів над старими гірничими виробками на малих глибинах з метою прогнозу можливості утворення провалів та активізації процесу зсування земної поверхні. Доведено, що над старими гірничими виробками можливе збереження у стійкому стані порід стріхи, до того ж зі збільшенням ступеня метаморфізму величина прольоту зростає. Внаслідок заповнення виробленого простору геомеханічні процеси відновлюються шляхом зменшення міцності порід, і має місце утворення провалів над старими гірничими виробками та активізація процесу зсування земної поверхні. З метою запобігання даних явищ рекомендовано, щоб рівень затоплення шахт не перевищував 150 м, а також запропоновано формулу для визначення величини очікуваних деформацій.

Досліджено вплив вугільних шахт, що закриваються, на зміни гідрогеологічних, геомеханічних та екологічних параметрів геологічного середовища. Розроблено концепцію екологічної безпеки у вуглевидобувних регіонах, що грунтується на методологічних принципах, методичних прийомах і технічних рішеннях, які застосовуються з позиції керованого контролю геологічних процесів - геодинамічних, гідрогеологічних, гідрогеохімічних та ін. На основі досліджень цих процесів у Донбасі вирішено технологічні, технічні та економічні завдання з екологічної безпеки природно-техногенних геосистем у вугільних регіонах. Встановлено, що різні фактори впливу вугільних шахт на довкілля, серед яких - міграція високомінералізованих шахтних вод, дегазація вуглевмісних шарів, геодинамічні зрушення у масивах гірських порід та інші, обумовлюються ендо-, екзо- та техногенними процесами. Запропоновано методологічний підхід до монетизації негативних впливів вуглевидобування на геологічне середовище, оснований на алгоритмі їх оцінювання за допомогою індексних і матричних методів, моделювання, картографування, тощо. Сформульовано новий підхід до управління системою екологічною безпекою у вуглевидобувних регіонах.

Нестача вугілля в Україні змушує купувати його на непідконтрольних територіях або імпортувати з ПАР за ціною 68 дол./т. (тобто платити у 2 рази більше). Вугільна галузь є дуже важливою для України. Навантаження на навколишнє природне середовище, яке створюється діяльністю шахт на всіх етапах їх функціонування, є одним з найважливіших факторів, який необхідно враховувати при визначенні напрямів подальшого розвитку національного вугільного сектору. Тому ця наукова стаття є досить актуальною для української економіки. У ході наукового дослідження розроблено методологічні підходи до модернізації системи управління процесами екологізації вуглевидобувного виробництва шляхом наукового обгрунтування необхідності застосування методу "seven new tools" (уперше для вирішення цієї проблеми), що є його новизною. Безпосередньо елементи прирощування наукового знання полягають у такому: розробка пропозицій щодо оптимізації управління процесами екологізації вуглевидобувного виробництва; розробка методики аналізу ієрархій факторів впливу на природу у вуглевидобувних регіонах; попарні порівняння факторів екологічного ризику для природи за допомогою застосування матриць пріоритетів; виявлення зв'язків побічних продуктів вуглевидобування з навколишнім природним середовищем за допомогою діаграми зв'язків; аналіз рівнів еколого-геологічних загроз і ризиків при ліквідації вуглевидобувних підприємств; розробка алгоритму оцінки екологічних ризиків, який грунтується на порівняльному аналізі виробничих та екологічних показників вугільних підприємств; визначення локальних і глобальних пріоритетів серед факторів екологічного ризику для природи та здоров'я населення (для них фактором найбільшого ризику є забруднення атмосферного повітря); розробка методології запобігання геолого-екологічним загрозам і ризикам у зонах впливу вугільних шахт на навколишнє природне середовище; визначення пріоритетності реабілітаційних заходів; тощо. Розроблений авторами комплекс інноваційних методів, положень і рекомендацій, які сприяють мінімізації негативного впливу видобування кам'яного вугілля на навколишнє природне середовище, було впроваджено у практику вуглевидобувних підприємств Донбасу, що, у свою чергу, сприятиме їх результативній діяльності, а також розвиткові науки "економіка надрокористування".

Досліджено проблеми надрокористування та охорони навколишнього природного середовища шляхом вилучення і використання частки гірничої та екологічної ренти в інтересах власника природних ресурсів - українського народу. В межах міжнародної інноваційної співпраці вивчено практичний досвід високорозвинених країн світу щодо визначення розміру гірничої та екологічної ренти, економічної оцінки ризиків у надрокористуванні, управління рентними відносинами, розвитку фундаментальної та прикладної економічної науки. Результати наукових досліджень і рекомендацій щодо формування нових економічних теорій про природну ренту, визначення розміру гірничої та екологічної ренти спрямовані на перехід гірничо-видобувних підприємств від рентної економіки до "зеленої".

Вивчено практичний досвід високорозвинених країн світу щодо визначення розміру гірничої та екологічної ренти, економічної оцінки ризиків у надрокористуванні, управління рентними відносинами, розвитку фундаментальної та прикладної економічної науки. Результати наукових досліджень і рекомендацій щодо формування нових економічних теорій про природну ренту, визначення розміру гірничої та екологічної рент спрямовані на перехід гірничовидобувних підприємств від рентної економіки до ''зеленої''.

Викладено основи загальної геології, методику та проектування інженерно-геологічних та геотехнічних досліджень, основи динаміки підземних вод. Особливу увагу приділено геодинамічним процесам та їх інженерно-геологічним наслідкам (обвали та осипи, зсуви, суфозія та карст, пливуни, підтоплення, просідання у лесових грунтах, сейсмічні явища, перетворення берегів). Наведено фактори антропогенних (техногенних) процесів та їх інженерно-геологічні наслідки. Увагу приділено механіці грунтів - від класифікації до розрахунку їх напружено-деформованого стану. Окремо розглянуто інженерний захист територій від негативних природних та техногенних явищ, а також інженерно-геологічні дослідження під час проектування та будівництва деяких видів споруд.